Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 була відкрита у 1961 році. Її будівництво тривало лише рік, і восени на урочистій лінійці ключі від найкращої на той час школи були вручені першому директору.
Школа розрахована на 920 місць, але у перші роки її існування тут навчалося більше 1300 учнів.
Приміщення школи триповерхове. Є тут актова і спортивна зали, 28 класних кімнат, серед яких кабінети фізики, хімії, історії, географії, біології, інформатики, української мови та літератури, токарна і слюсарна майстерні та інші. Учні школи мають можливість працювати у шкільній бібліотеці, яка щороку поповнюється науково-методичною та художньою літературою.
З 1992 року у школі введена освітня програма «Довкілля». Спочатку цей курс викладався в рамках Всеукраїнського експерименту, а з 2000 року «Довкілля» у школі викладається як окремий предмет, починаючи з 2-го класу.
У 2006 році був створений шкільний загін «Козаченьки», який об’єднує учнів 5-8 класів і входить до складу Всеукраїнської організації «Козаченьки». Крім цього активно діє, прищеплюючи любов до знань, самопізнання і навчання, загін учнів 5-7 класів «Розумники».
Школу № 18 у різні роки очолювали:
Швачко
Григорій Денисович
з 1961 року по 1970 рік
Ященко
Іван Федорович
з 1970 року по 1983 рік
Медвідь
Ольга Іванівна
з 1983 року по 2008 рік
Зараз школу очолює Шендрик Валентина Володимирівна
директор школи з 01.09.2008 р.
Кременчуцька ЗОШ № 18 — дружна сім’я, у якій панує атмосфера добра, творчості й радості. Учні вважають рідну школу островом любові, де їх завжди зрозуміють, порадять, підтримають, де немає місця байдужості, де вірять у дитину.
Одні навчали, інші — навчалися. І так за днями дні, за роками роки, за десятиріччями десятиріччя… Але найголовніше те, що всі, хто працював і працює в школі, закохані у свою справу, мають високий дар душі віддавати своє серце іншим, і жодного разу не розчарувалися у своєму виборі. Для наших випускників за далекими порогами юності залишилася рідна школа. Але я впевнена, що в букеті їхньої пам’яті роки, проведені за шкільною партою, є найяскравішими квітами, кожна пелюстка, дарма, що підсушена плином часу, дихає дитинством, кожна стеблина, дарма, що скручена досвідом, утраченою безтурботністю, випромінює життя.
І я не скаржусь на дарунки долі,
Вважаю, що найбільше пощастило тим,
Хто вчивсь і працював у рідній 18-й школі,
А значить, буде вічно молодим.
Добра і щастя, творчих здобутків, світлого майбутнього тобі, наша рідна шкільна домівко!
Шендрик В.В.,
директор школи