БАТЬКАМ    ПІДЛІТКІВ 

Підлітковий час – час можливостей та ризиків

Коли діти сягають підліткового віку, багатьох батьків охоплює передчуття проблем, які повинні посипатися з усіх боків. Адже дитина стає більш самостійною, віддаляється від батьків і намагається захистити свою автономію.  Усе більше часу забирає спілкування з однолітками, і саме їхня думка нерідко визначає її поведінку, уподобання й самооцінку. Відчуваючи себе дорослим, підлітки з роздратуванням сприймають ставлення батьків до себе як до дітей. З одного боку, вони всіляко намагаються протестувати проти батьківського контролю, а з іншого – сильно потребують підтримки з боку близьких При цьому вони активно освоюють світ, експериментують і ризикують. Чи легко й безболісно дитина впорається з цим етапом дорослішання, багато в чому залежить від готовності батьків розуміти і підтримувати свою дитину.

 

Щоб краще пізнати себе і своє оточення й продемонструвати, що вони вже дорослі, підлітки намагаються визначити межі дозволеного, досліджують свої власні моливості, самостверджуються. Емоційне реагування мозку підлітків на подразники істотно вище, ніж у дітей і дорослих. Тому нерідко підлітки воліють дії з високим рівнем емоційної напруги, вони схильні до імпульсивних вчинків, не замислюються про можливі негативні наслідки своєї поведінки. До того ж емоційний склад підлітків такий, що нерідко вони нездатні вчасно зупинитися. У жодному іншому віці людина не експериментує в стількох площинах з таким малим багажем знань і досвіду. Однак ризик – не завжди погано: ризикована поведінка може бути корисною та іноді навіть необхідною, адже завжди уникати ризику – значить уникати й нових ситуацій, нової інформації, нових переживань, будь – якого нового досвіду.

Гіперопіка і заборони позбавляють дітей самостійності, що може призвести до того, що дитина не навчиться самостверджуватися в колективі, самостійно приймати рішення, чинити опір тиску однолітків або старших, буде легко піддаватися на умовляння, отже, ризикує стати жертвою маніпуляцій або зловживань. До цього ж може призвести й інша крайність – відсутність контролю з боку батьків і надання дитині повної свободи дій.

Перед батьками стоїть непросте завдання – зрозуміти, який ризик і який його ступінь корисний і сприяє розвитку особистості, а який  - створює загрозу для здоров’я і благополуччя підлітка і , за можливістю, допомогти йому уникнути серйозних проблем.

 

ЩОБ ПОПЕРЕДИТИ ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ:

-          заохочуйте активний спосіб життя, заняття спортом та розширюйте кола інтересів дитини;

-          розвивайте у неї навички протидії тиску однолітків, підсилюйте самооцінку та впевненість;

-    поясніть, що уявлення про куріння і вживання алкоголю як елементи модного, «крутого» стилю життя служить інтересам виробників сигарет і спиртного й гарантує їхні надприбутки;

-    порахуйте разом із дитиною, скільки грошей можна заощадити, якщо відмовитися від сигарет і пива, і запропонуйте купити на них те, про що вона давно мріє.

 

І пам’ятайте про власний приклад. Якщо ви самі курите або часто випиваєте, намагайтеся кинути. Якщо не виходить, чесно зізнайтеся в цьому і вкажіть на себе як на приклад залежності, якої навіть за бажання складно позбутися.

 

ПІДЛІТКИ І СЕКСУАЛЬНІ СТОСУНКИ

Про що повинні знати підлітки

Як правило, діти, які виросли в атмосфері уваги, турботи та довіри, а також успішні у навчанні, активні у спорті або творчості, починають статеве життя пізніше за своїх однолітків, які відчувають нестачу емоційної близькості й підтримку з боку батьків. Проте якою розсудливою і слухняною не була б дитина, необхідно, щоб на порозі статевого дозрівання вона знала:

-     як влаштована і функціонує репродуктивна система людини;

-          чим небезпечні вагітність у ранньому віці й інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в тому числі й ВІЛ – інфекція;

-    про сучасні засоби контрацепції і про те, що презерватив, за умови правильного використання значно знижує ризик настання вагітності і зараження ІПСШ, і що єдиний стовідсотковий спосіб не завагітніти і не заразитися ІПСШ – утриматися від сексуальних стосунків;

-   про своє право на інформацію про репродуктивне здоров’я, на захист від сексуальних домагань і насильства, про право самій вирішувати, вступати чи не втупати в сексуальні стосунки, і обирати партнера без жодного тиску та примусу;

-    про неприпустимість насильства в сексуальних стосунках і про відповідальність неповнолітніх за сексуальні насильницькі дії;

-          про те, що батьки готові допомогти і підтримати дитину в будь – якій ситуації, а також про спеціальні медичні установи для підлітків, куди вони можуть звертатися самостійно.

 

Щоб продемонструвати можливі наслідки підліткової вагітності, батьки можуть провести зі своїми дітьми  - підлітками  - як дівчатами , так і хлопцями – невеликий експеримент. Запропонуйте їм скласти список життєвих цілей на найближчі 5 років і запишіть плани, що стосуються навчання, вибору професії, подорожей, розваг, творчості, занять улюбленою справою, спілкування з друзями тощо. Потім запропонуйте переглянути цей список з урахуванням раптового настання вагітності й очікуванням дитини.

 У розмові з дочкою обговоріть, як вагітність і народження немовляти змінять її життя, стосунки з друзями і всередині сім’ї, як їй доведеться вирішувати питання зі школою та подальшим навчанням. Обговоріть, як можуть скластися стосунки з батьком дитини, чи буде він готовий піклуватися про сім’ю, або ж виховання дитини цілком ляже на плечі юної мами.

Синові потрібно нагадати про те, що сексуальні стосунки – не просто розвага: вони мають серйозно розуміти наслідки, за які на нього покладено повну відповідальність. Юнаки повинні розуміти, що зачати дитину – зовсім не означає стати чоловіком. Дівчата ж не повинні будувати ілюзій, що народження дитини допоможе їм утримати коханого і змусить його одружитися.

Навіть за умови взаємного кохання вагітність і народження дитини у підлітковому віці небажані. Дитині потрібні дорослі, зрілі батьки, а не підлітки, які ще самі потребують батьківської опіки.

Завжди уважно вислухайте дитину і ніколи не глузуйте над її запитаннями. Те, що вам, з вашим досвідом дорослого життя, може здатися незначним і не вартим уваги, постає дуже важливим для вашої дитини. Не обговорюйте в її присутності те, що її бентежить чи цікавить, з іншими дорослими. Спілкуючись на рівних з дитиною, ви залишаєтесь батьками. Важливо не тільки висловити свою думку, а й дізнатися думку дитини, дати їй можливість поділитися своїми почуттями, виговоритися. Спілкування краще будувати на позиціях партнерства: повчальний тон і нотації тільки ускладнюють взаєморозуміння.